Жила-була собі сімейка мишей. Тато, мама та маленьке мишеня. Любило воно бігати, співати, з друзями бавитися. Росло воно собі безтурботне та веселе. Але час іде, мишеняті вже потрібно збиратися до школи: букви вчити, читати та рахувати.
Зраділо мишеня, думає: “от добре, я вже дорослим стало”. Встало вранці одного дня, другого — в школу поспішає. А на третій день вже стомилося, спати хочеться, букви занадто складними здаються. “Що ж мені робити? Як це мені дома залишитися, з друзями погратися?” Думало-думало, та й каже татові з мамою:
– Ой-ой-ой, не можу йти до школи! Хвостик болить!
Батьки злякалися, запитують:
– Що сталося!
– Не знаю! Болить та й все!
– Що ж робити будемо? – запитують тато й мама.
– А може я дома залишуся та й хвостик перестане боліти.
– Цікаві ліки — відповідають батьки. – Але знаєш, це серйозно. Давай ми покличемо нашого лікаря, сороку-білобоку, вона скаже, які ліки допоможуть.
Мишеня зраділо, чекає на сороку-білобоку, думає, що перехитрило вже всіх, та й в школу не піде. А лікаря довго не прийшлося чекати. Сорока-білобока швидко літає. Прилетіла, сіла навпроти хворого мишеняти, розпитала все, та й каже:
– Дійсно хвороба ця не проста. Лікувати треба твого хвостика.
Та й почала діставати із своєї сумки бинти, ножиці та інші дивні предмети.
– Треба твоєму хвостику кінчик підрізати, забинтувати та й все одразу пройде.
А сказала це хитра сорока-білобока, бо зрозуміла, що мишеня просто до школи йти не хоче, тому й вередує. Мишеня налякалося і просить:
– Ні, ні, непотрібно! Хвостик у мене вже не болить! Я піду краще до школи!
– Ну добре, каже сорока-білобока, якщо так, то можеш іти. Я, як лікар, дозволяю.
Зраділо мишеня, швиденько зібралося і побігло до школи. А там вже і вчитель, і інші звірятка чекали на нього. Після цього мишеня завжди старанно вчилося і ніколи більше не вередувало.
Перегляньте смішну мульт-пісеньку “Мишенятко”.
Якщо вам сподобалася казка про мишеня, то напишіть, будь ласка, нижче про це в коментарях.