Привіт, друзі! Ви, мабуть, мене вже зачекалися. Це знову я, Світарик. Я мандрував світом, щоб знайти для вас щось цікавеньке. І ось, мені пощастило дізнатися історію про одного маленького мрійника. Тож тепер на вас чекає казка про павучка.
Жив собі в одному лісі маленький павучок, якого звали Пацик. Його улюбленою справою було плетіння павутини. Кожного разу, коли Пацик займався цією справою, він хотів, щоб його павутина була найбільшою в лісі. Такою, щоб могла вкривати цілі галявини. Тому у нашого павучка з’явилася мрія стати великим-великим павуком, адже і його павутина тоді буде найбільшою.
Одного дня Пацик почув від своїх друзів, що на другому кінці лісу живе старий, мудрий Жук. Він допомагає всім охочим втілювати свої мрії в життя. Тож, не гаючи часу, павучок швиденько зібрався і вирушив у подорож. Оскільки Пацик був дуже маленьким, то йому було непросто швидко пересуватися. Аж тут йому зустрівся слимак на ім’я Слима. На диво, він дуже швидко рухався.
– Стій! Зачекай! – щосили вигукнув Пацик. – Як ти навчився так швидко пересуватися?!
Слима зупинився і загадково сказав:
– Я був у мудрого Жука і він дав мені кілька корисних порад.
– Я також до нього йду. Не підкажеш дорогу?
– Та залюбки. Мені не шкода! Йди по моїх слідах і потрапиш туди, куди тобі потрібно.
– Дякую! – відповів Пацик, – і швиденько поспішив далі. Але цього разу у нього була підказка, яку для нього залишив Слима.
Після довгої мандрівки стомлений павучок побачив старого, мудрого Жука. Та на його погляд, виглядав він якось дивакувато. У нього на лобі були великі окуляри, а сидів він на гігантському грибі та щось обговорював зі своїми друзями. Побачивши маленького павучка, Жук по-доброму до нього звернувся:
– Якщо ти прийшов до мене, то підходь, не бійся. Говори, чому прийшов.
– Є у мене одна мрія, – несміливо відповів йому павучок. – Я хочу стати стати найбільшим павуком у світі.
– А навіщо тобі це? – здивовано запитав Жук і натягнув окуляри, щоб добре роздивитися Пацика.
– Справа в тому, що моя павутина дуже маленька і непомітна. А я хочу плести найбільшу та найгарнішу павутину в цілому лісі.
– Ну що ж, – відповів йому Жук, – я подумаю над твоїм проханням, а завтра вранці дам відповідь. А поки що відпочинь з дороги.
Жук розпорядився, щоб Пацика нагодували смачною вечерею і дали кімнату для відпочинку. Оскільки павучок був дуже стомлений, тому швидко заснув, сподіваючись, що скоро його мрія здійсниться. І тут йому наснився дивовижний сон. Ніби він почав рости і став таким великим, що не міг пробиратися через дерева. А коли почав плести свою павутину, то вона дійсно була величезною. Але от біда. Вона стала надто товстою та втратила свою гнучкість. Прокинувшись вранці, Пацик знову зустрівся з мудрим Жуком. Жук помітив, що той був чомусь засмучений, тому запитав, що сталося. Павучок розказав,що він засмучений через свій сон. Адже павутину він хоче плести гарну та велику, але боїться, що з цього не вийде нічого хорошого.
– Не переживай, – з теплою посмішкою відповів йому Жук, – наполегливість і праця допоможуть тобі досягти своєї мрії.
Тож повернувшись додому, павучок почав старанно працювати над вмінням плести павутину. І що ви думаєте? Тепер він відомий та поважний павук і про його павутину знають всі у лісі.
Тож як вам, дітки, казка про павука? Скажу вам по-секрету, що я з ним познайомився і Пацик сам розказав мені свою історію. Ось так.
Подивитися мульт-пісеньку “Казка про павука”.