Казка про Мурашку, яка Перемогла Ворожість

В одному дрімучому лісі росли високі-високі дерева. Здавалося, вони сягали аж до самого неба! А за тими деревами, десь аж за хмарами ховалося сонечко. Його промені старалися пробитися через густі гілки дерев, але все марно. А під тими деревами причаївся будиночок із завзятими працівниками. То був мурашник, в якому жили і працювали мурашки-трудівниці.

У цих завзятих працівників було дуже багато справ, але ще й крім того, вони мали один клопіт. На сусідньому дереві, поруч з їхньою домівкою, оселилися оси. Вони були справжніми забіяками і поганими сусідами, які часто ображали мурашок і не давали їм спокою.

В тому особливому будиночку мешкала одна молоденька мурашка, яка дуже мріяла побачити сонечко. Але всі її лякали злими осами і говорили ніколи не покидати домівку, адже вона є її захистом. Мурашку це дуже засмучувало, тому вона постійно думала про те, як можна було б вирішити цю проблему. Вона знала, вихід обов’язково має бути, тільки потрібно його знайти. Думала, вона, думала і в неї виникла ідея.

– Я зрозуміла!, – сказала собі мурашка, – оси дуже люблять солодке. Я принесу їм гостинців і вони подобрішають.

Тож, коли стемніло, і в мурашнику все затихло, наша маленька мрійниця знайшла великий шматок цукру, який був у неї в коморі і вирушила із ним до своїх сусідів. Їй прийшлося нелегко, тому що потрібно було піднятися на самісіньку верхівку дерева, адже саме там мешкали оси.

Наша мурашка виявилася дуже мудрою. Поки ще було темно, вона віднесла свій подарунок і залишила його біля дверей домівки, в якій проживали оси, а сама повернулася додому. Рано-вранці оси були дуже здивовані.

– Хто це нам такого подарунка приніс?, – думали вони.

Мурашка робила так декілька днів підряд, дивувала своїх сусідів смачними подарунками. А коли минув цілий тиждень, вона вирішила перейти до справи. Знову взяла із собою солодкий цукор на подарунок осам. Але цього разу вона не залишила його під дверима, а сама терпеливо почала чекати, коли прокинуться її сусіди і повиходять на вулицю.

Прокинувшись рано-вранці, оси помітили свою гостю із гостинцями в руках. Вони були вражені сміливістю, а також добротою їхньої маленької сусідки.

– То це ти нам подарунки носиш?

– Так, я — несміливо відповіла мурашка.

– Нам дуже приємно, що ти так до нас поставилася. Може ми можемо тобі якось віддячити? Не соромся, говори!

І тут мурашка зрозуміла, що настав час все розповісти.

– Я давно маю одну мрію. Мені дуже хочеться побачити сонечко, яке ховається високо поза деревами та хмарами. Але, щоб його побачити, потрібно вилізти на саму верхівку дерева, на якому ви проживаєте. Тому я хотіла запитати вашого дозволу, щоб потрапити туди.

– Ну що ж, – відповіли оси, – якщо маєш таку мрію, то ми тобі допоможемо.

На них настільки вплинула добра та чемна поведінка мурашки, що вони не тільки її пропустили, а й самі допомогли вибратися на саму верхівку їхнього дерева. Коли мурашка вперше в житті побачила сонечко, вона була у захваті. Все навкруги сяяло та переливалося веселими кольорами, яких раніше вона ніколи не бачила. Вона дуже подякувала осам, що виявили до неї доброту і допомогли втілити в життя її мрію.

Поверталася додому мурашка радісною та щасливою. В нагороду за свою доброту та винахідливість, вона побачила сонечко. Крім того, у неї з’явилися нові друзі, які більше ніколи не ображали ні її, ні її рідних.

Переглянути мультик “Казка про мурашку”.

Якщо вам сподобалась наша казка про мурашку, то напишіть будь ласка про це в коментарях.