Казка про Метелика та Пихату Жабу

На одному ставку проживала велика зелена жаба. Була вона далеко не красунею, але то не біда. Характер у неї був недоброзичливим, а скоріш за все хвалькуватим та пихатим. Ця жаба, звичайно, мала подружок, але вони були такими ж як і вона. То й не дивно, адже всім відомо, що кожен шукає собі в друзі того, хто йому більше до вподоби. Ці пихаті подруги дуже часто проводили час разом, але всі старалися обходити їх стороною, адже така компанія нікому не подобалась.

Одного разу наша зелена пані вирішила вискочити на берег та роздивитися , хто там є та що поробляє. Помітила вона на листочку берези гусеницю, яка мирно собі обідала. За своєю поганою звичкою почала жаба з неї насміхатися:

– Подивіться! Подивіться! Хто ж таке бачив! Це ж якесь кудлате чудовисько!

На крик прискакали її подружки. Побачивши гусеницю, і собі почали сміятися з неї:

– Ой, та яка ж ти погана! Не те, що ми!

– Справді, це кудлате чудовисько тільки те й робить, що їсть собі і мовчить! – підтримала інша жаба.

Так ці пихаті подруги сміялися з гусениці дуже довго. А оскільки вона нічого їм не відповідала, жабам це набридло і вони повернулися до свого ставка.

Але наступного дня жаби знову згадали про свою нову знайому. І знову взялися за своє — насміхатися та ображати гусеницю за її зовнішність.

Так продовжувалося кожного дня, поки ці нахаби не побачили, що з гусеницею відбувається щось дивне. Вона ніби будує для себе хатинку і ховається в неї. Це ще більше насмішило великих зелених жаб. Вони навіть почали говорити:

– Нарешті тобі соромно стало! Давно пора було сховатися і нікого не лякати своєю “красою”!

Але не знали вони, що там, всередині відбуваються цікаві та дуже важливі зміни. Одного разу, вкотре прийшовши до березового листочка, жаби побачили щось дуже дивне.

З тієї хатинки, в якій сховалася гусениця, ніби хтось хоче вирватись на волю. Розкривши роти, жаби почали спостерігати, що буде далі. І ось, з тієї хатинки вилетів метелик. Розправивши свої крильця, він сів на листочок. То вже було не кудлате чудовисько, а красень-метелик з яскравими крильцями, які переливались різними кольорами веселки.

– Ти хто? – запитали його жаби.

– Я та погана гусениця, з якої ви кожного дня ходили сміятися та ображати.

Жаби здивовано переглянулися і одна з них присоромлено сказала:

– То що, тепер ти будеш із нас сміятися і ображати нас?

– Та ні, – відповів метелик. – Я думаю, що тепер ви зрозумієте, якою бридкою була ваша поведінка і більше ні з ким так не будете поводитися.

Опустивши голови, великі зелені жаби поскакали до свого ставка. Сховалися за великими гарними ліліями і більше нікого ніколи не чіпали і не ображали, адже зрозуміли, що така поведінка може нашкодити їм самим.

Аудіо казка про метелика і пихату жабу на нашому каналі:

P.S. Якщо сподобалась казка про метелика залиште, будь ласка, коментар.