У лісі Лисичку Мію знали всі. Її виказували чарівні очі, чорний блискучий носик, пухнастий хвіст і розкішна руда шерсть, яка ніжно переливалася під променями сонця. Проте за красивою зовнішністю ховалося величезне добре серце. Мія мала чуйний характер – допомагала мамі і татові, з якими проживала в затишній норі на одній тінистій галявині. Вона з радістю проводила час з молодшими братиками та сестричками, коли батьки були зайняті. Їй подобалося не лише гратися, а й пізнавати все нове. Особливе задоволення приносило читання захоплюючих книжок, які переносили в казковий світ фантазій.
Випадок біля струмка
Одного похмурого дня, Лисичка прогулювалася лісними стежками й милувалася природою. На кущах достигали ароматні ягоди, соковита трава, стала темно-зеленою. Звідусіль долинав спів птахів, який струмені вітру розносили по околицях. Ніщо не передбачало біди. Але раптом зі сторони струмка почувся крик. Мія добре знала дорогу до водойми, адже вони з батьком не раз ходили на риболовлю, і поверталися додому зі смачною дикою фореллю, яку всією сім’єю готували на обід.
Залишивши свої справи, юна рятівниця кинулася на допомогу. Вона побачила крихітного Зайчика, який випадково послизнувся на замуленому березі, і опинився у воді. Мія спробувала діяти самостійно. Однак на цій ділянці була сильна течія, і вона не могла зайти глибоко. Лисичка вирішила покликати дорослих. Вона кинулася прямо до бобрів, які будували будиночок зі старих колод неподалік.
Розповівши про те, що сталося, Мія привела Бобрів до Зайчика. Вони дістали бідолаху з води, заспокоїли його та напоїли гарячим чаєм. Незабаром на березі з’явилася Мама-Зайчиха, яка обійняла малюка, і забрала додому.
Погані новини: Мія захворіла
Повернулася в свою нірку і відважна героїня. Йшла вона додому уже ввечері, коли на вулиці було прохолодно і йшов дощик. Через це лисичка дуже замерзла. Вона не стала вечеряти, пішла у свою кімнату, лягла і заснула міцним сном під теплою ковдрою, яку подарувала їй бабуся. До ранку стан не поліпшився. Мія втратила пустотливий веселий погляд, стала мовчазною і сумною. Ця тривожна новина швидко розійшлася по всій околиці.
Звірі, які дізналися про нещастя, не залишилися осторонь. Біля входу в нірку вишикувалася черга – хвору поспішали відвідати жителі лісу. Пухнастий Ведмедик Тео стояв з банкою корисного меду, зібраного дикими Бджолами, завзяті та невгамовні Білочки принесли горішків і моркви, в яких міститься безліч корисних вітамінів. Прийшли до нори й інші мешканці галявини. Їх візит зворушив Мію. Вона не очікувала такої уваги, і була дуже вдячна кожному.
“Чудесне зцілення”
На поліпшення Лисичка пішла досить швидко. Вона набралася сил, адже відмінним ліками стали – підтримка і турбота вірних друзів. В той день коли Мія одужала, звірі влаштували свято. Жителі лісу зібралися разом на узліссі. Прийшла і Зайчиха з малим Зайченям, які були дуже вдячні Лисичці за її подвиг. Звірі радісно спілкувалися, співали пісні і веселилися однією великою і галасливою компанією!
Переглянути мультик від Маші “казка про лисичку”.
Прослухати пісеньку “казка про лисичку”.