Казка про Літо. Турпохід

Ось і прийшло довгоочікуване літо. І в нашій лісовій школі також розпочалися літні канікули. Всі звірятка жваво обговорювали те, як вони будуть відпочивати у цьому році. Ідей було дуже багато. А от троє друзів, свинка, козлик та собачка, вирішили відпочити по-особливому. Вони домовилися піти у турпохід. Собачка запропонував:

– Давайте ми зберемо всі необхідні речі і завтра на світанку вирушимо у подорож через наш ліс у гори.

– Добре! – погодилися друзі і пішли збирати речі, які на їхній погляд були необхідними.

Собачка зібрав усе, що може пригодитися під час подорожі. Він взяв намет, консерви, аптечку, бінокля і звичайно ж, компас.

А наша свинка мала дещо своє уявлення про туристичні походи. Для неї це була можливість зробити гарні фото та селфі на природі. Тому вона подбала про те, щоб у її сумочці була помада, дзеркальце, гарні сукні та черевички на підборах. Не забула вона і про фотоапарат.

А от козлик зібрав собі цукерок та іграшок і вирішив, що цього всього досить.

Всі полягали спати з думкою про те, який гарний день їх завтра чекає.

Настав ранок і друзі вирушили у похід до лісу. Коли вони йшли, по дорозі їм зустрічалися різнобарвні квіти та різні ягоди, якими вони могли ласувати. А ще їм дорогу перегородив струмок, через який вони переправилися на човнику. Собачка всім показував дорогу, тому що він мав компас. Свинка йшла позаду, адже на підборах і в сукні їй було іти нелегко. Але вона все-таки старалася все сфотографувати і звичайно ж, обов’язково підфарбовувала що-разу губи червоною помадою, щоб гарно виглядати. Але тут сталася несподіванка. Сонечко сховалося за хмарками і розпочався дощ. Земля стала слизькою і свинка послизнулася, упала і підвернула ніжку.

– Що ж мені робити? – сумно подумала вона, – як я піду далі?

Але собачка відразу прийшов на допомогу. Перев’язав бинтом ніжку подрузі. Сховав всіх від дощу у своєму наметі, а також допоміг свинці в її сумочці віднайти спортивного костюма і кросівки, в яких їй було б значно легше продовжувати подорож.

Дощик йшов недовго. Сонечко знову виглянуло із-за хмар і наші друзі продовжили свій похід. Свинка і далі все фотографувала, а от козлика неможливо було втримати поруч. Він встигав на всі боки. То вперед забіжить, то десь в стороні якусь квіточку побачить, по дорозі кожну шпаринку перевірить і кожну квіточку понюхає. Ось так він бігав від квіточки до квіточки, у кожну свого носика засовував, щоб її понюхати. І по своїй необережності не помітив, що на одній із них бджілка сиділа і нектар збирала. І як результат, вкусила бджілка нашого козлика за самісінький кінчик носика. Прийшлося йому з розпухлим носиком далі йти. Свинка ж, звичайно, встигла і це сфотографувати, а собачка знайшов у своїй аптечці мазь, яка допомогла козлику не відчувати болю.

Так минув цілий день. Друзі вже сильно зголодніли і дуже хотіли відпочити. Собачка знову дістав свій намет і запропонував дістати в кого що є, щоб поїсти. Свинка не могла нічого знайти в своїй сумочці, козлик поділився цукерками, а от консерви собачки всіх врятували від голоду.

Вранці всі прокинулися з першими променями сонця і помітили, які гарні краєвиди перед ними відкрилися. Неподалік протікала річечка, в якій друзі вирішили поплавати, а потім повертатися додому. Їм дуже допоміг компас собачки, щоб не збитися з дороги. Фотоапарат свинки залишив багато приємних спогадів, а цукерки козлика подорож додому зробили ще приємнішою.

Після цього друзі часто згадували свій похід і домовилися наступного року знову повторити свою подорож, але цього разу добре подумати над тим, які речі справді можуть допомогти під час мандрівки.

Прослухати пісню про літо.

Якщо вам сподобалася казка про літо, то пишіть, будьласка, про це нижче в коментарях.