В далекій країні Австралії проживало кумедне звірятко. Найбільше, що воно полюбляло робити — так це стрибати на задніх лапках, та чим подалі і чим повище. Дітки, ви вже здогадалися, хто це? Правильно, це кенгурятко.
Наше кенгурятко, на ім’я Тедді, було дуже допитливим. Йому хотілося все знати і з усіма товаришувати. Тому він дружив і з високими жирафами, швидкими пумами та навіть із повільними черепахами.
Маючи таких різних друзів, кенгурятко помітило дещо дуже дивне, тому вирішило підійти до мами кенгуру і запитати:
– А чому, я такий швидкий, а все встигнути не можу, а черепаха така повільна, а завжди все встигає?
– Так, це дійсно дивно, – сказала мама, – я думаю, що у черепахи є якийсь секрет. Якщо завтра ти у неї запитаєш, то вона тобі його розкаже.
Тедді сподобалась така ідея і вже наступного дня він почав розпитувати черепаху, як же їй вдається все встигати. Черепаха загадково посміхнулася і каже:
– Знаєш, мене бабуся вчила, що потрібно зранку встати і подумати над тим, яка справа сьогодні є найважливішою і починати її робити першою. А інші, менш важливі справи, робити потім. Це секрет успіху моєї бабусі, а тепер його знаєш і ти.
Тедді було дуже приємно, що він дізнався про секрет черепахи. Але він ніяк не міг зрозуміти, яку із своїх справ обрати як найважливішу. Прийшовши додому зі школи наше кенгурятко все ще думало над тим, що йому сказала черепаха. Аж раптом дивиться у вікно, а до нього друзі ідуть та ще й з м’ячем. Зраділо кенгурятко і вирішило піти разом із друзями у футбол грати. Але мама запитує у сина:
– А ти встигнеш уроки зробити?
– Та встигну! Спочатку з друзями пограю, а потім зроблю уроки.
Награлося кенгурятко із друзями досхочу і радісне та щасливе вже поверталося додому. Але тут дивиться, сусідський кіт, дядько Василь Васильович, на рибалку іде. Тедді подумав: “ Рибалка! Це ж моє улюблене заняття!” Підійшов до сусіда та й питає:
– А можна мені із вами порибалити?
– Звичайно, можна. А уроки ти вже всі зробив?
– Та ще встигну!
Наловило наше кенгурятко цілий кошик рибки і принесло мамі. Але, як тільки Тедді повечеряв, то стомлений зразу ж і заснув. Наступного ранку мама кенгуру, як завжди, збудила сина іти до школи. Прокинувшись, Тедді згадав, що уроки він так і не встиг зробити. Згадав він про секрет черепахи яка вчила, що спочатку потрібно робити важливі справи, а тільки потім, щось інше.
Згадав він і те, як мама та як сусід Василь Васильович нагадували йому про уроки, а він вирішив, що головнішим є відпочинок. І врешті-решт, наше кенгурятко таки зрозуміло, що потрібно робити спочатку, а що — потім.
Якщо вам сподобалася казка про кенгурятко, то напишіть про це нижче в коментарях.
Переглянути мульт-пісеньку “Казка про кенгурятко”