Казка про Дівчинку і її Загадкову Подругу

В одній далекій країні, в мальовничому містечку жила дівчинка на ім’я Яринка. Яринці дуже подобалося доглядати за квітами та деревами, які росли у її саду. На гілочках дерев у густому листі ховалися різні птахи та маленькі тваринки, а на яскраві квіти прилітали відпочивати різнобарвні метелики.

І ось одного разу, прогулюючись у своєму саду, Яринка помітила, що ніби хтось із високого дерева кинув їй три горішка. Дівчинка підняла горішки, оглянулась навкруги, але нікого не помітила.

“Дивно” — подумала вона — “звідки взялися ці горішки?”

Наступного дня дівчинка помітила, що такі ж самі горішки з’явилися у неї на підвіконні. Яринка була знову здивована отриманим подарунком. Більше того, такі подарунки вона почала отримувати кожного дня.

– “Хто б це міг бути?”, – ніяк не могла здогадатися Яринка.

– “ Напевно, хтось дуже хоче зі мною подружитися. Може це якась сусідська дівчинка? Залишу і я для неї подарунок.”

І Яринка залишила на підвіконні свою улюблену м’яку іграшку — пухнастого ведмедика. Як же вона була здивована, коли наступного ранку знову знайшла горішки для себе, а от ведмедика ніхто не забрав. Тоді Яринка подумала:

– “А раптом це не сусідська дівчинка? Залишу я цього разу іншого подарунка та й подивлюся, що з того буде.”

Цього разу дівчинка залишила на підвіконні цілу жменю смаженого пахучого насіння. А на ранок помітила, що горішки знову є, а насіння немає.

– “Цікаво”, – подумала вона, – “напевно, мій подарунок сподобався. Але хто ж це може бути?”

Увечері, коли Яринка збиралася спати, як завжди на підвіконні залишила смачнюче насіння і, зітхаючи, подумала: “От якби з тобою познайомитись. Хто ж ти така?”

Наступного дня дівчинка прокинулась дуже рано, адже її, ніби навмисно, розбудили сонячні промінчики. І в цей час її чекала несподіванка. Через вікно вона помітила, як по деревах її саду вправно стрибає білочка і міцно тримає в зубах три горішка.

– “Може це і є моя загадкова подруга? Невже вона біжить до мене?”

Яринка підійшла ближче до вікна і завмерла, спостерігаючи, що буде далі. А білочка і справді прямувала до Яринки. Вона знову залишила подарунок на звичному місці і привіталась, махнувши своїм гарним рудим хвостиком, а потім швиденько майнула собі до саду. Не чекаючи ані хвилинки, Яринка вирішила побігти вслід за своєю новою знайомою. Виявилось, що білочка разом із своїми дітками жила в дуплі одного із дерев саду. Дівчинка дізналась, що так білочка хотіла віддячити за дбайливе ставлення до місця, в якому проживала вона із своєю сім’єю.

Як же Яринці було приємно, що у неї з’явилась така незвичайна подруга, та ще й та, яка зробила перший крок до дружби!

Якщо вам сподобалася казка про дівчинку Яринку, то напишіть, будь ласка, про це нижче в коментарях.

Переглянути мультик “Казка про дівчинку і песика”.