Казка про Діда і Бабу

Казка про Діда і Бабу — це моя наступна історія для вас, дітки. Я, Світарик, хочу розказати дивну історію, яка сталася колись дуже давно.

У одного Діда і Баби було велике господарство. Вони тримали гусей, свиней, коней та корів. Вони добре дбали про тваринок, доглядали їх та годували. А ще у Діда і Баби була звичка щоранку снідати пластівцями із запашним коров’ячим молочком. Кожного ранку Баба прокидалася раніше за Діда, йшла на кухню і готувала їхній улюблений сніданок. Потім прокидався Дід, йшов на кухню і вони разом із Бабою ласували тими пластівцями з молоком.

Все було ніби добре, поки з ними не трапилася одна дивна історія. А сталося ось що. Одного ранку Баба, як завжди, приготувала сніданок, а потім пішла будити Діда. Коли ж вони повернулися на кухню, то очам своїм не повірили. На кухні корови, та ще й їдять їхні пластівці! Баба злякалася та й в крик:

– Ой, лишенько! Що ж це робиться?! Як ви сюди потрапили?!

Дід швиденько вигнав корів із будинку, сіли вони з Бабою та й думають: “Що за дивина? Як ті корови сюди потрапили?” Нічого не розуміють.

Наступного дня повторилася та ж сама історія. Дід із Бабою знову були дуже здивовані і не знали як це сталося. І з того часу так відбувалося кожного дня. Баба не витримала та й каже Дідові:

– Ти собі як хочеш, але маєш зробити так, щоб я їх тут більше не бачила!

Почухав Дід голову та й думає: “Як це зробити, незнаю. Я сам нічого не розумію.” Але зібрався і почав обходити все своє господарство. Обійшов раз, потім другий, а на третій помітив, що в огорожі, за якою знаходилися корови, є дірка. Придивився добре і помітив сліди корів. Почав він іти тими слідами і вони привели його аж до дверей будинку. Там сліди закінчилися.

“То, напевне, ті корови через дірку в паркані потрапляють на подвір’я, але як же вони в будинок потрапляють? Якщо сліди закінчуються тут, то мабуть тільки через відчинені двері.”

Почав Дід Бабу гукати та й запитує її:

– Бабо, скажи, ти кожного ранку, коли прокидаєшся, двері відчиняєш?

– Звичайно,- відповіла Баба, – пускаю свіже повітря та сонечко в наш будинок.

– Тоді все зрозуміло,- сказав Дід.

Розказав він Бабі, як корови до будинку потрапляють, а потім пішов лагодити огорожу. З того часу більше ніколи Дід з Бабою не бачили корів у своїй хаті.

Можливо, і з вами колись траплялося щось дивне? То, може, якщо добре подумати та пошукати причини, чому щось стається, то і ви знайдете відповіді на свої запитання.

Пісня-караоке “Казка про діда і бабу”.